Всім привіт, мене звати Богдан . Тренуюся з 2009 року. У своїх тренуваннях завжди любив доходити до всього сам, і щоб успішно освоїти кожен новий елемент мені було потрібно його відчути, і зрозуміти повністю. Помічав за собою, що будь-який елемент, якому навчився я можу пояснити. І тепер я своїми думками і досвідом буду з вами ділитися на сторінках цього сайту.
Паркур - дисципліна, що представляє собою сукупність навичок володіння тілом, які в потрібний момент можуть знайти застосування в різних ситуаціях людського життя. Основні фактори, що
використовуються трейсерами: (тобто людьми, які займаються паркуром) сила і вірне її застосування, вміння швидко опинитися в певній точці простору, використовуючи лише своє тіло. Головною ідеєю паркуру є виражений Давидом Беллем принцип «немає кордонів, є лише перешкоди» і будь-яку перешкоду можна подолати. Основні обмеження в паркурі накладаються трьома його аксіомами: Безпека, Ефективність, Простота.
Сучасна різнобічна дисципліна, що поєднує в собі навички раціонального переміщення, а також роботу над своєю свідомістю для оцінки життєвих ситуацій і прийняття в них максимально вірних рішень. Вона постійно вбирає в себе все більше інших дисциплін, таких як легка атлетика, гімнастика, скелелазіння, бойові мистецтва, плавання, брейк-данс, капоейра, і багато інших. Кожен новий трейсер привносить в паркур щось нове на основі навичок, які він мав до початку своїх тренувань.
Новий стиль вільного переміщення по місту - Le parkour, виник з дитячої гри. Пам'ятайте завдання з програми початкової школи: з пункту «А» в пункт «Б» ... Головне – прокреслити пряму лінію на карті, не звертаючи уваги на трапляються на шляху предмети (стіни, лінії електропередачі, дерева, будинки, бордюри, мости), включити уяву і подолати бар'єри - піднятися, стрибнути, відштовхнутися, перескочити. Гра багато в чому нагадує військовий марш-кидок, і в цьому немає нічого дивного: саме в «войнушку» грав маленький Давид в бідному емігрантське передмісті Парижа, Ліссе. Белль-старший провів дитинство у В'єтнамі, де служив його батько, а на громадянці працював пожежником - у що ж ще грати дитині? Небезпечних місць і всіляких перешкод у Ліссе хоч відбавляй: склади, звалища автомобілів і сміття, занедбані напівзруйновані будівлі. Тут можна було навіть спробувати виконати бойове завдання: дістатися до пункту призначення, не наробивши шуму. Давид навчився лазити по деревах, як кішка, підніматися на стіни, як людина-павук, перестрибувати з одного ліхтарного стовпа на інший, як мавпа. Гра швидко захоплювала однокласників - Девіда і Себастьянаю. На відміну від багатьох своїх однолітків, хлопці не забули про дитяче захоплення, а розвинули його в мистецтво і стиль життя.Паркур іноді називають тарзанкою без страхувального пояса. Те, що роблять трейсери (ще один неологізм засновників паркуру - les traceurs, який можна перекласти як «прокладачі шляху», назва учасників руху), здається, виходить за межі людських можливостей. Зістрибнути з величезної висоти і не розбитися, збігти на вертикальну стіну, неначе земного тяжіння не існує, скакати по дахах, відстань між якими не один метр, - все це схоже на бойовик з елементами фантастики
P.S. Через мій сайт ви зможете зв'язатися iз трейсерами міста Славути.
